Інтерв'ю з директором компанії «ІНЛАЙН ГРУП ЗАХІД»
08.05.12
Інтерв'ю з директором компанії «ІНЛАЙН ГРУП ЗАХІД»

Журнал «ИТМ. Информационные технологии для менеджмента», апрель 2012.

Скачать pdf-версию Мир «крутится» вокруг данных, а не вычислений

Сучасний рівень розвитку ІТ, їх можливості і тенденції дозволяють все більшою мірою зменшити зусилля на створення і підтримку інфраструктурної складової ІТ-екосистеми компаній. Це стає можливим завдяки приватним хмарам. Один з провідних гравців на українському ринку в цій сфері компанія «ІНЛАЙН ГРУП ЗАХІД». Її директор Олександр Лепетюк висвітлив тенденції в створенні ІТ-інфраструктур

Ваша компанія постійно розвивається. Як «ІНЛАЙН ГРУП ЗАХІД» позиціонується на даний момент?

Ми свого часу виділили чотири напрямки діяльності компанії, розставивши пріоритети таким чином: динамічні ЦОДи і приватні хмари; управління послугами; інформаційна безпека; інтеграція даних.

Час показав, що для компанії, що розвивається на ринку, що розвивається розвивати чотири спеціалізації - велике навантаження. Дійсно, з точки зору сучасного маркетингу, компанії, які хочуть розвиватися швидше за ринок, повинні, по-перше, максимально звузити свій ринковий фокус, тобто вибрати свій вузький набір продуктів і послуг, а по-друге, співвіднести себе з одним з трьох типів компаній: продукт-орієнтованих, клієнт-орієнтованих або процес-орієнтованих, тобто вибрати свою бізнес-модель.

Перше, змушує компанію шукати ринкову нішу. Друге, змушує компанію будувати внутрішні бізнес-процеси в розрахунку або тільки на горизонтальний ринок, або тільки на вертикальний ринок, або на високопродуктивний Інтерфейс між одним та іншим. При цьому вибрати можна тільки одну модель з трьох, адаптуючи будь-яку другу не на шкоду першої та імітуючи третю, не зачіпаючи взагалі перших дві. От коли ми переконалися у правильності цього підходу, то остаточно зробили вибір на користь продукт-орієнтованої моделі, і перерозподілили ресурс і зусилля відповідно до пріоритетів напрямків.

При цьому наш продукт - це, перш за все, професійна послуга, побудована на перетині, або об'єднанні компетенцій в тих чотирьох напрямках, які ми спочатку вибрали. Прикладом такої нової для нас послуги може служити все більш затребуваний зараз аудит інформаційних систем із застосуванням методологій Cobit і ITIL/ITSM. Саме на перетині напрямків нашої діяльності, ми зараз знаходимо ідеї продуктів і послуг, які були б затребувані ринком. Таким чином, позиціонування компанії - це постійний процес пошуку і узгодження унікальності продукту або послуги і їх цінності для клієнтів.

Торік «ІНЛАЙН ГРУП ЗАХІД» та НТУУ «КПІ» уклали угоду про співпрацю. З чим це пов'язано?

Сьогодні як і раніше існує дефіцит кадрів, особливо тих, у яких «очі горять» бажанням працювати і брати на себе відповідальність. І на ринку консалтингу знайти таких фахівців - також велика проблема. Виходить, їх можна або виховати, або шукати на ринку праці. Але роздобути такого фахівця - тільки частина завдання. Друга проблема - як його утримати, а більше - як надати таким співробітникам можливість постійного розвитку і як максимально ефективно і планомірно використовувати цей ресурс. Однак результат підготовки консультанта, як і подальше його місце роботи більше залежать від нього самого, ніж від компанії, яка інвестувала час і гроші в його навчання. Одним, але не єдиним, рішенням у такій ситуації був би підхід, коли компанія використовує в своїх проектах кваліфікований ресурс, не несучи всі ризики і витрати, пов'язані з його існуванням, необхідністю мотивування, формування та підтримки.

У тому числі тому для нас стають цікавими групи всередині навчальних закладів, в яких викладачам, науковим співробітникам і студентам цікава наша тематика. В цьому випадку ВУЗ вирішує частину своїх проблем фінансування, розвитку, утримання викладацьких кадрів, а ми оптимізуємо наші витрати і робимо їх більш прогнозованими з точки зору планування продажів. Організація взаємодії з такими командами, управління спільною діяльністю, узгодження інтересів - все це непрості завдання. Братися за їх рішення можна лише за умови серйозної зацікавленості в результаті такої інтеграції з боку університету. З боку НТУУ КПІ - ми побачили не тільки зацікавленість і підтримку, але і реальні зусилля з пошуку та побудові моделі взаємовигідного співробітництва.

Комерційна сторона - важлива, але не єдина причина нашої зацікавленості. Ми вважаємо, що бізнес, несе свою частку відповідальності за розвиток вузівського середовища. Адже наявність такого середовища, саме існування спільноти кваліфікованих кадрів - є одна з ключових умов зростання всієї економіки, тим більш ринку ІТ. Прикладом можуть служити розвинені економіки світу. Мені згадується виступ одного з президентів США. Говорячи про необхідність жорсткої економії бюджету, він зазначив, що на освіту витрати будуть збільшуватися, а не скорочуватися, тому що це не витрати, а інвестиції. Як тут не згадати, що найгучніші імена в ІТ-галузі - це все компанії, що вийшли з університетського середовища.

Яка Ваша думка з затребуваності хмарних послуг?

Затребуваність ще дискутувалася рік-півтора тому: «Чи треба переносити щось в хмару». Сьогодні вже дискутується доцільність: «Що переносити в хмару, а що ні». Наступного року буде дискутуватися ефективність «що перенести вже сьогодні, а що - через рік», а потім всі забудуть предмет спору та дискутуватимуть вже про щось не настільки нудне і буденне, як хмарні обчислення.

Згадаймо - після 15 чорнових варіантів і двох років роботи, ключові характеристики хмарних обчислень були, представлені NIST (Інститут стандартів США) наступними п'ятьма: (1) використання ресурсів на вимогу на основі самообслуговування; (2) повсюдний мережевий доступ; (3) об'єднання ресурсів в пул і їх багаторазова оренда; (4) швидке еластичне переналаштуваня; (5) вимірність послуги.

Тобто потрібно розділяти поняття хмарних обчислень і хмарних технологій. За великим рахунком, ці п'ять характеристик є відображенням п'яти груп технологій, затребуваних і існуючих на ринку вже дуже давно. Їм багато десятків років, але виявилося, що за допомогою їх одночасного спільного використання реалізується той спосіб надання послуг, який чотири роки тому був названий хмарними обчисленнями.

Ці технології не є ні для кого завтрашньої метою, з ними вже працюють сьогодні.  Але якщо ми говоримо про хмарні обчислення як про 5-у комунальну послугу, тоді це, звичайно, мрія бізнесу. Мрія відмовитися від усіх складнощів ІТ. Але зробити це можна тільки методами і ресурсами ІТ. Так що бізнес та ІТ приречені взаємодіяти, але ось ролі сторін і спосіб їх взаємодії змінюється кардинально.

Вважається, що в наших умовах однією з головних перешкод до хмар є така характеристика, як повсюдний мережевий доступ, при цьому «доступ» слід розуміти в широкому сенсі - доступ до такого рівня SLA, який потрібен для бізнесу замовника. Ви згодні з цим?

Повсюдний доступ не є основною перешкодою і найвужчим місцем у підтримці необхідного рівня SLA. Просто це наймолодша група з п'яти груп технологій. Я вже згадував, що самі хмарні технології виникли дуже давно, деякі - років 40 тому.  Коли ми зайнялися ними, то з подивом виявили, що нічого нового в них для нас немає. З аналогічними технологіями ми працювали ще на основному комплекті наприкінці 90-х років. Причому, як не дивно, на цих машинах ці технології іноді були навіть в чомусь більш розвиненими, ніж зараз.

Наприклад, віртуалізація на таких машинах дозволяла запускати гіпервізор в гіпервізорі з будь-яким рівнем вкладеності. І технології віртуалізації десктопів - нікого не дивували, бо здавалося, що так було завжди. А пули ресурсів формувалися і розподілялися між користувачами, причому користувач завжди знав, скільки ресурсів він спожив і скільки це коштує. Все це було доступно звичайним користувачам на вимогу, в режимі самообслуговування і не потрібно було залучати загадкових сисадмінів, яких взагалі тоді ніхто ніколи не бачив.

Але от чого тоді не було, так це повсюдного доступу. Коли з розквітом Інтернету з'явилася його можливість, до того часу всі хмарні технології вже «визріли» і відкрився шлях до хмарних обчислень. Здавалося б, ця можливість на 100% буде реалізована при дотриманні договору про обслуговування доступу (SLA) з гарантією 99,999. Але це ілюзія. Для розподілених обчислювальних систем, порівняно недавно була сформульована і доведена теорема CAP. Суть її в тому, що ви можете реалізувати тільки будь-які дві властивості системи з трьох, а саме: Consistency (повна узгодженість), Avalability (постійна доступність), Partition-tolerance (стійкість до відмови будь-який з компонент).Теорема CAP поклала кінець метань інженерів з метою забезпечити всі три властивості одночасно. Це можна застосувати і до SLA.

Говорячи про повсюдний доступ в хмарі, ми маємо на увазі розподілену систему. У такій системі стійкість досягається за рахунок резервування вузлів. Втрата зв'язку - всього лише одна з загроз. Компенсувати її для доступу до критично важливих бізнес-додатків ми можемо різними способами і рівнями резервування каналів. Питання лише в тому, які два з трьох вимог для нас по-справжньому критичні. У будь-якому випадку знання законів ІТ, як мінімум, позбавляє від хибних очікувань і непродуктивних витрат із завідомо сумнівним результатом.

Тут напрошуються такі аналогії, як трикутник обмежень в управлінні проектами: час, обсяг ресурсів, якість. А також як для будь-якого рішення, так і для SLA: фахівець не той, хто розповідає про можливості, а той, хто знає про обмеження і як їх мінімізувати.

Дійсно, цей так. Сучасний споживач ІТ вже давно не женеться за чимось понад кращим. Він дивиться на недоліки, визначає, наскільки вони для нього критичні і що потрібно зробити, щоб зменшити їх вплив на цільові показники.

Крім обмежень технологій, фахівець постачальника повинен звернути увагу і на обмеження на стороні замовника. Якщо, наприклад, взяти варіант рішення, що дозволяє підвищити продуктивність будь-якого компоненту в 10 раз, але в найближчі 5 років «пляшкове горлечко» в іншому місці не дозволить використовувати це 10-кратне збільшення продуктивності - то наскільки необхідно таке рішення? Важливо тільки, щоб обмеження технології та замовника не посилювали один одного.

Ми бачимо своє завдання в тому, щоб наші замовники витрачали якомога менше коштів на ІТ, досягаючи при цьому потрібного їм результату. А для цього потрібно добре розуміти обмеження тих чи інших рішень, бо їх можливості, як правило - дуже схожі.

А які прикладні завдання приведуть нас в хмару?

Насправді в хмари ведуть не стільки обчислювальні технології, скільки технології зберігання даних. Обчислювальні можливості прогнозовано швидко ростуть, і на них стали менше звертати увагу. А от що робити з даними, як їх зберігати, як забезпечити швидкий, гнучкий, повсюдний доступ - це головні питання. І тут теж необхідно шукати компроміси між технологічними обмеженнями обробки даних.  Наприклад, будь-яке тиражування даних в розподіленій системі - піднімає проблему розузгодженості даних. Знаючи таке обмеження, необхідно відповідним чином організувати використання даних.

Наша компанія працює в області, або навіть ніші технологій побудови приватних хмар. Що стосується публічних хмар, то це зовсім інші гравці, зовсім інша індустрія, інший ринок, нарешті. Плутанину іноді привносить нерозуміння відмінності між приватними та публічними хмарами. Хоча вони побудовані за однаковими принципами, це все ж два різних підходи до реалізації коммунального способу надання послуг.

Але в будь-якому випадку світ «крутиться» навколо даних, а не обчислень.  Більш того, частину функцій, які відносилися до обчислювального рівня, зараз вбудовують в систему зберігання даних, а не виконуються як раніше на окремо розташованих обчислювальних потужностях. З'явилися машини з обробки баз даних - database machines, в яких інтегровані всі потужності - і обчислювальні та зберігання і СУБД. Різні виробники один за іншим випускають такі рішення для різних застосувань.

До недавнього часу в світі баз даних панували реляційні СУБД. Зараз з'явився термін «великі дані». Він позначає спробу забезпечити зберігання, індексацію, і швидкий доступ до розподілених, багатообразних, часто неструктурованих даних. З іншого боку, швидко змінюються вимоги бізнесу до аналітичних систем і, відповідно, змінюються технології зберігання і роботи з аналітичними даними. Всі ці зміни ведуть, в тому числі, до перегляду підходів до організації СУБД. Наприклад, все частіше використовується ідея нереляційних СУБД. З'явився цілий клас так званих NoSQL СУБД.

Так ось, як і у випадку з хмарними технологіями, в самій ідеї нереляційних СУБД немає нічого нового. Вони, може бути, навіть старше реляційних. Просто прийшов їхній час.

Які сьогодні перспективи на ринку передналаштованих стеків рішень для хмарних технологій?

Сьогодні очевидний попит на спрощення інфраструктури в частині її модернізації та експлуатації. Мета - скорочення витрат на ІТ та зниження самої залежності від помилок у побудові та обслуговуванні ІТ-систем. Все більше виробників, якщо вже не всі, випускають на ринок продукти з попередньо інтегрованими стеками рішень, спрощуючи, таким чином, запуск, експлуатацію і масштабування систем. Коли виникло багато проектів з консолідації та віртуалізації, всі зрозуміли, як складно консолідувати успадковану інфраструктуру на успадкованих технологіях. Але ще складніше цю успадковану інфраструктуру підтримувати і модернізувати. Так що, фактично, консолідація - це задача реінтеграції, в цілях централізації і спрощення інфраструктури.

Віртуалізація стала першим кроком на шляху консолідації ресурсів, де центральним місцем була все ж консолідація даних, а не обчислювальних потужностей. А як тільки виникла необхідність динамічного перерозподілу ресурсів - з'явилися предінтегровані стеки з широкими можливостями моніторингу та управління, як основа для побудови приватних хмар.

Є два підходи до інтеграції: передналаштована система і конструктор типу «збери сам». Перший підхід, драматично скорочує ризики і витрати на інтеграцію. При цьому знижується і рівень вимог до кваліфікації фахівців, що обслуговують такі системи. Другий підхід, в міру ускладнення систем і технологій, все частіше призводить до майже нерозв'язним проблемам.

У наших замовників ми стикалися з ситуаціями, коли в не самих складних обчислювальних комплексах, до того ж - давно експлуатованих, в процесі експлуатації або модернізації виникали проблеми на стиках чотирьох компонент - обчислювальної, мережевий, зберігання даних і СУБД. А фахівців, які розбираються відразу у всіх цих компонентах, стає все менше. Добре ще, якщо хоча б апаратна і системна програмна частина - одного виробника. Тоді таких фахівців, які до того ж добре знають СУБД, можна пошукати у самого виробника. Адже у замовника і навіть системного інтегратора - їх давно вже немає. А три фахівці, які глибоко розбираються кожен у своїй галузі, часто не можуть вирішити проблеми інтеграції, що виникають на стику компонент. Виникає ситуація, коли продуктивність системи, наприклад, катастрофічно деградує, ніхто не може в це повірити, і ніхто не розуміє, що відбувається.

Тому в ІТ-галузі виникла стійка тенденція до того, що б інтелектуальний і технологічний потенціал щодо інтеграції компонент максимально використовувати на етапі конструювання і виробництва предінтегрірованних систем, а не в момент інтеграції тих же компонент у замовника, та ще й в процесі експлуатації.

Хмарні обчислення - це стек з п'яти груп технологій. Це немало і досить складно. Тому поставляти його в готовому, інтегрованому та зібраному вигляді - природне рішення для більшості випадків.

Хмарні технології призводять до ситуації utility computing - використанню ІТ як комунальної послуги. Але в аналогічній ситуації, описаної Ніколасом Дж. Карром у своїй книзі «Блиск і злидні інформаційних технологій», це означає, що хмарні технології втрачають для компаній привабливість як конкурентний диференціатор. Що Ви думаєте з цього приводу?

Колись, напевно, використання електрики і власної електростанції було конкурентним диференціатором. Тепер інфраструктура електропостачання є скрізь, а диференціація відбувається на рівні додатків, що використовують цю інфраструктуру. Ось і ІТ нарешті дозріли до того, щоб відокремити себе від власне обчислювальної інфраструктури і зайнятися інформацією, тобто - справою. Уявіть собі - ІТ-служби перестануть нарешті займатися дурницями і всерйоз розмірковувати над тим, які блейд-сервери краще і чиї системи зберігання надійніші. І вже якщо не можна уникнути наявності цих пристроїв в компанії - нехай голова болить у головного електрика, чи як там його тепер називатимуть, а він купить, що попало і ніхто не помітить. Відповідальність ІТ-служб - сервіси з обробки інформації та отримання на її основі нових даних, затребуваних бізнесом.

Колись давно, Джон Фон Нейман, перейменував заради красного слівця дисертацію свого підопічного - Клода Шенона з «Теорії Комунікацій» в «Теорію Інформації» і породив найбільшу містифікацію в назвах. Наступні 60 з гаком років, людство намагалося визначити предмет так званих інформаційних технологій, плутаючись у двох словах-соснах, і весь час упираючись в якусь область знань, звану комп'ютерними науками. Тепер шляхи комп'ютерних та інформаційних технологій остаточно розходяться й існують паралельно.

Це добре видно на прикладі керівників ІТ-служб. Мені давно не доводилося зустрічати CIO, або керівників ІТ-департаментів, які розбираються в ІТ краще, ніж в прикладних, бізнес-задачах своїх підприємств або організацій. Все, як правило, навпаки. Ви можете собі уявити CIO банку або мобільного оператора, недостатньо розуміє функції і технологію виробництва послуги свого підприємства, але блискуче володіє знаннями, наприклад, в області СУБД? Недовго б «прожив» такий «спеціаліст» на своїй посаді. Та ж ситуація і в держсекторі - в тих організаціях, функціонування яких багато в чому зав'язане на функціонування прикладних інформаційних систем.

Але хмарні обчислення самі по собі далекі від алхімії і не допоможуть перетворенню даних в інформацію. Вони не стільки знаменують своїм приходом нову еру, скільки кінець ІТ в тому вигляді, в якому ми їх знали.

Аналітична компанія Gartner стверджує, що на зміну персональним ПК приходить персональна хмара, причому дуже скоро - вже в 2014 ріці. А яка Ваша точка зору?

У мене з'явилися різні персональні пристрої, за допомогою яких я маю доступ до корпоративних ресурсів. Коли я вдома, у мене їх чотири. Де б я не знаходився я маю доступ до своєї інформації. Доступ можливий по різних каналах, так і чи інакше я до неї «достукаюсь». ПК як такий мені вже не потрібен. Мені потрібно персональне віконце в світ і доступ до моїх даних, які вже давно зберігаються окремо від пристрою доступу до них. При цьому я хочу, щоб доступ до даних і сервісів був однаковим. В цьому плані, наприклад, мій iPhone - це зменшений в розмірах iPad, і коли я виходжу з машини, то користуюся цією зменшеною версією. На обох пристроях однаковий інтерфейс і однаковий доступ до моїх даних. А якщо будь-які персональні пристрої дозволять мені однаковим чином працювати з моїми даними - я втрачу інтерес до бренду пристрою взагалі. Мені й зараз глибоко все одно, якою операційною системою оснащений планшет, смартфон і хто його зробив. Звільніть мене від цих пустих знань, дайте один інтерфейс, щоб я перестав вивчати матчастину з кожним новим пристроєм і версією ОС. Все що мені потрібно - дані в звичному форматі зі звичним інтерфейсом доступу.

Широка універсальність ПК створювала ілюзію, що на ньому можна багато чого зробити, але ПК в тому вигляді, в якому він є, в звичайному офісі вже практично не потрібен. Інша справа, зрозуміло, робочі станції для обробки, наприклад, відео, САПР. В іншому - я точно знаю, що Intel випустить процесор, який буде в 10 разів швидше, а звичайний офісний ПК на його основі буде працювати також не поспішаючи. У мене 25-річний досвід у цій справі! І у мене як користувача вже виникає почуття відторгнення до деяких торговельних марок, носії яких, мене постійно «грузять» необхідністю розбиратися з їх нововведеннями, революційними ідеями, інтерфейсами і загадковими меню з прихованими можливостями. А коли вони ще й об'єднують зусилля, я як користувач починаю дуже «нелюбити» ІТ.

Так що ПК в тому вигляді, в якому він є в офісі - це очевидна надмірність, джерело постійних проблем, витрат і втрат продуктивності. І коли нинішній парк ПК в офісах застаріє, на заміну йому прийде технологія VDI, яка до того часу, досягне того ступеня зрілості, якої їй все ще не вистачає, щоб стати очевидною альтернативою ПК вже сьогодні.

Яка роль теми, яку ми обговорили, у розвитку Вашої компанії?

Все це або безпосередньо нас стосується, або впливає на ті напрями бізнесу, якими ми займаємося. Під дією нових парадигм, ІТ все рішучіше розщеплюється на два класи задач: інженерні, пов'язані з побудовою та експлуатацією інфраструктури, і прикладні, пов'язані з обробкою, аналізом даних і управлінням процесами і послугами. Завдання бізнесу - вчасно зрозуміти, що відбувається і зробити правильний прогноз про те, як змінюватиметься ландшафт ІТ найближчим часом. І нам у вирішенні цього завдання, все ще неможливо пройти повз обговорених вище тем.


Додати коментар

Комментарии могут оставлять только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, зарегистрируйтесь, либо войдите в систему.

 

Youtube Facebook In